Преподобні Юлій пресвітер і Юліан диякон, рідні брати, були уродженцями Мирмидоніі. За доброчесне життя святий Юлій був посвячений у священний сан, а його брат – у сан диякона. Рухомі ревнощами до поширення християнської віри, святі брати отримали дозвіл на будівництво церков і вирушили на проповідь у глухі місця Сходу і Заходу Римської імперії, де ще існували ідольські капища і здійснювалися жертвопринесення кумирам. Пройшовши кілька країн, вони до навернули християнства багатьох язичників, переконуючи їх не тільки словом, але й численними чудесами. У Константинополі вони звернулися до благочестивого імператора Феодосія Молодшого (408 – 450) з проханням споруджувати храми на місці язичницьких капищ.  

Отримавши благословення Патріарха і дозвіл імператора, святі брати побудували багато храмів. Населення вважало своїм обов’язком допомагати їм у цій святій справі. Одного разу якісь люди проїжджали повз будівництво церкви. Побоюючись, що їх почнуть вмовляти взяти участь у роботі, вони пішли на обман, аби швидше минути це місце. Один з них прикинувся мертвим і, коли святий Юлій запросив їх прийняти участь у праці, вони вімовіились тим, що везуть ховати мерця. Святий запитав: “Не брешете ви, діти?” Проїжджі стояли на своєму.

Тоді преподобний Юліан сказав їм: “Так нехай же буде вам за словом вашим”. Від’їхавши на деяку відстань, вони побачили, що уявний мрець дійсно помер. Ніхто більше не смів брехати святим братам. Передбачивши швидкий спочинок, святий Юлій вирушив на пошуки місця для спорудження сотої за рахунком церкви, яку він вважав останньою. Дійшовши до озера Мукорос, він побачив на середині його красивий острів. Через величезну кількість змій, що розплодились там, ніхто не міг там оселитися. Преподобний Юлій вирішив побудувати на цьому острові церкву. Помолившись, він, немов у човні, приплив до острова на своїй мантії і поставив на ньому хрест. Іменем Божим святий подвижник наказав усім зміям зібратися до нього і наказав піти з острова, надавши його для Божого дому та рабів Христових. Всі отруйні гади відповзли в озеро, і, перепливши його, влаштувалися на горі Камункін.

Святий Юлій заклав на острові церкву на честь святих Дванадцяти Апостолів. У цей час його брат, святий Юліан, закінчив будівництво церкви біля міста Гавдіана і вирішив влаштувати при церкві гробницю для свого брата Юлія. Преподобний Юлій відвідав свого брата і при зустрічі радив йому поспішати з будівництвом гробниці, пророчо передбачивши, що йому ж належить лежати в ній. Дійсно, святий Юліан диякон незабаром помер і був похований в побудованій ним гробниці. Преподобний Юлій пресвітер з честю поховав брата і повернувся на острів, де незабаром переставився і був похований у створеній ним церкві Дванадцяти Апостолів. Від його гробу багато хворих отримували зцілення. Блаженний спочинок святих братів стався в першій половині V століття.