ЧИН СВЯТОЇ І БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ
 

ВХІДНІ МОЛИТВИ

Священик, маючи намір правити Святу Літургію, наперед готує себе до відправи належними за церковним уставом Богослужіннями, а саме вечірнею, утренею і часами, а також повинен прочинати належне за уставом правило перед Святою Літургією і молитви перед Святим Причастям.

Насамперед він повинен бути в мирі із всіма, ні на кого нічого не маючи, зберігаючи серце, по змозі, від лукавих думок, і з вечора стриматися від їжі та пиття аж до часу, поки не звершить Служби Божої.

В самий день відправи Святої Літургії священик із дияконом, кожен маючи на собі підрясник, а не священні одежі, поклоняються тричі на схід перед святими дверима. Тоді диякон промовляє:

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь. Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе  добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас. Господи, очисти гріхи наші. Владико, прости беззаконня наші. Святий, зглянься і зціли немочі наші імени Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон:Амінь.

І моляться кожний окремо:

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас, і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Милосердний, і визволи нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Потім підходять до образа Христа і цілують його, промовляючи:

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, благаючи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою з ворожої неволі. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Тоді цілують також і образ Богородиці, промовляючи тропар:

Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости; зглянься на грішних людей; покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся!», – як колись Гавриїл, безтілесних архистратиг.

Схиливши голову перед святими дверима, священик молиться:

Господи, простягни руку Твою з висоти святої оселі Твоєї і зміцни мене на відправу цієї Служби Твоєї, щоб я неосудно став перед страшним престолом Твоїм і безкровне священнодійство відправив, бо Твоя є сила і слава на віки вічні. Амінь.

Вклонившись один одному, кланяються народові і входять до святилища, промовляючи:

Увійду в дім Твій, поклонюся храмові святому Твоєму в страсі перед Тобою. Господи, веди мене правдою Твоєю, супроти ворогів моїх вирівняй путь мою перед Тобою; бо немає правди в устах їх: серце їх суєтне, горло їх – гріб відкритий, язики їх улесливі. Суди їх, Боже; нехай відпадуть від замірів своїх; за їхню превелику безбожність відкинь їх, бо багато прикростей учинили Тобі, Господи. А всі, що надіються на Тебе, нехай звеселяться, нехай повік радіють, і Ти оселишся між ними, і хвалитися будуть Тобою всі, що люблять ім’я Твоє. Бо Ти благословляєш праведника, Господи, ласкою, як щитом, вкриваєш нас.

У вівтарі кланаяються тричі земно перед святим престолом і цілують святе євангеліє і престіл. Тоді кожен бере в руки свій стихар і, тричі вклоняючись на схід, кожний про себе каже:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.

Диякон підходить до священика з стихарем та орарем у правій руці і, вклонившись перед ним, каже:

Благослови, владико, стихар з орарем.

Священик благословляє, промовляючи: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

Диякон відходить і облачається в стихар, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо нарядив мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха, поклав на мене вінець, і, як невісту, прибрав мене красою.

Одягає поручі на праву руку, проказує:

Правиця Твоя, Господи, вславилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників.

Також одягає і на ліву руку:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, – і навчуся заповідей Твоїх.

Облачившись, диякон приготовляє все на жертовнику до проскомидії: дискос ставить з лівого боку, а чашу з правого і розкладає все інше.

Священик, поклавши підризник на ліву руку, тричі хреститься і кланяється на схід, тоді благословляє знаком хреста підризник, проказуючи:

 Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

І одягає його, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо нарядив мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха, поклав на мене вінець, і, як невісту, прибрав мене красою.

Також благословляє єпитрахиль і, накладаючи на себе, проказує:

Благословен Бог наш, що проливає благодать Свою на священиків Своїх, мов миро на голову,  що на бороду спливає, на бороду Ааронову, що спливає до краю одежі його.

Тоді бере пояс і, підперезуючись, проказує:

Благословен Бог, що підперезує мене силою, стелить непорочною путь мою, зміцнює ноги мої, як у лані, і на високостях ставить мене.

Благословляючи поручі і одягаючи на праву руку, проказує:

Правиця Твоя, Господи, вславилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників.

Також і на ліву руку:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, – і навчуся заповідей Твоїх.

Якщо має набедреник, благословляє його і одягає, проказуючи:

Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, Сильний, силою Твоєю і красою Твоєю, і натягни лук, і йди щасливо, і царствуй правди ради і лагідности і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Благословляє фелон, цілує та одягає, проказуючи:

Священики Твої, Господи, зодягнуться в праведність, і преподобні Твої радітимуть завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підходять до умивальниці і умивають руки, проказуючи:

Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, щоб було чути голос хвали і щоб оповісти про всі чудеса Твої. Господи, полюбив я красу дому Твого і місце перебування слави Твоєї. Не погуби душі моєї з грішниками і життя мого з людьми кровожерними, що в їх руках злочинство, а правиця повна підкупів. А я ходжу в моїй непорочності; визволи мене, Господи, і помилуй. Нога моя стоїть на прямій путі; в церквах благословлятиму Тебе, Господи.

Священик, як облачиться і умиє руки, благословляє на часи:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

ПРОСКОМІДІЯ

Священик і диякон тричі вклоняються перед жертовником і кожен промовляє:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі).

Далі кожен промовляє:

Викупив Ти нас від прокляття Закону Найсвятішою Твоєю Кров’ю, коли на хресті Тебе прибито, а коли списом проколото, став Ти джерелом безсмертя для людей, Спасе наш, слава Тобі.

Диякон Благослови, владико.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

I Священик бере в ліву руку першу просфору з печаткою: ІС. ХС. НІ. КА., а копіє в праву, тричі хрестить копієм просфору поверх печатки і промовляє:

На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (тричі).

І надрізує копієм з правого боку печатки (з лівої руки священика), а ріжучи, промовляє:

Як ягня на заколення ведено Його.

З лівого боку надрізаючи:

І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, – мовчить, так і Він не відкриває уст Своїх.

Верхню сторону печатки надрізаючи:

В покої Його суд над Ним відбувся.

Долішню сторону печатки надрізаючи:

Але про рід Його хто оповість?

Диякон, побожно дивлячись на це священнодійство, і, ораря в руках тримаючи, при кожному надрізуванні промовляє:

Господеві помолімось.

Після цього промовляє:

Візьми, владико.

Священик, відрізаючи копієм з правого боку просфори (з лівої руки священика), виймає святий хліб (Агнця), промовляючи:

Бо візьметься від землі життя Його.

І кладе його печаткою вниз на дискос при словах диякона:

Принеси в жертву, владико.

Священик глибоко надрізає святий хліб навхрест, промовляючи:

Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння.

І повертає його догори печаткою.

Диякон промовляє:

Проколи, владико.

Священик, проколюючи святий хліб копієм в правий бік печатки (з лівого боку священика), промовляє:

Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве.

Диякон, узявши вино і воду, промовляє до священика:

Благослови, владико, святе з’єднання.

І вливає до святої чаші разом вино і воду. Священик, благословляючи, промовляє:

Благословенне з’єднання Дарів Твоїх нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

II Священик бере другу просфору з печаткою МБ (Мати Божа) і промовляє:

На честь і пам’ять преблагословенної владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії. Молитвами Її прийми, Господи, жертву цю в наднебесний Твій жертовник.

Вийнявши часточку, кладе її праворуч святого хліба, промовляючи:

Стала Цариця праворуч Тебе, прибрана в позолочені ризи з окрасами.

III Далі бере третю просфору і, вийнявши з неї першу часточку, кладе її ліворуч святого хліба і промовляє, починаючи перший рядок:

1            Чесного славного Пророка Предтечі і Хрестителя Іоана.

Тоді промовляє:

2            Святих славних пророків: Мойсея і Аарона, Іллі і Єлисея, Давида і Ієсея, святих трьох отроків і Даниїла пророка і всіх святих пророків.

І, вийнявши часточку, кладе її попід першою. Тоді промовляє:

3            Святих славних і всехвальних апостолів Петра і Павла і всіх інших святих апостолів.

І так кладе третю часточку, закінчуючи перший рядок. Тоді промовляє:

4            Святих отців наших, святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Іоана Золотоустого, Афанасія і Кирила, Миколая Мир-Лікійського, Михаїла і Макарія, митрополитів Київських, Димитрія Ростовського, Інокентія Іркутського, Феодосія Чернігівського, Іоасафа Білгородського і всіх святих святителів.

І, вийнявши четверту часточкку, кладе її біля першої, починаючи другий ряд. Тоді знову промовляє:

5            Святого апостола первомученика і архидиякона Стефана, святих великих мучеників: Димитрія, Юрія, Феодора Тирона, Феодора Стратилата і всіх святих мучеників і мучениць: Фекли, Варвари, Киріякії, Євфимії, Параскеви, Катерини і всіх святих мучениць.

Вийнявши п’яту часточку, кладе її під четвертою. Тоді промовляє:

6            Преподобних і богоносних отців наших: Антонія, Євфимія, Сави, Онуфрія, Афанасія Афонського, Антонія і Феодосія Печерських, Іова Почаївського, Афанасія Берестейського, Миколи князя Луцького, Макарія Канівського, Феодора князя Острозького і всіх преподобних отців і преподобних матерів: Пелагії, Феодосії, Анастасії, Февронії, Євфросинії, Марії Єгипетської, Юліянії княжни Ольшанської і всіх святих і преподобних матерів.

Вийнявши шосту часточку, кладе її під п’ятою, закінчуючи другий ряд. Тоді знову промовляє:

7            Святих чудотворців безсрібників Косьми і Даміяна, Кира й Іоана, Пантелеймона і Єрмолая і всіх святих безсрібників.

Вийнявши сьому часточку, кладе її зверху, починаючи третій ряд. Тоді знову промовляє:

8            Святих і праведних Богоотців Йоакима і Анни, і святого (якого храм і якого день), святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів слов’янських, святого рівноапостольного великого князя Володимира і всіх святих. Молитвами їх зглянься на нас, Боже.

І кладе восьму часточку під сьомою. Тоді промовляє:

9            Святого отця нашого Іоана, архиєпископа Царгородського, Золотоустого.

І так, вийнявши дев’яту часточку, кладе її під восьмою, закінчуючи третій ряд.

IV Тоді, взявши четверту просфору, промовляє:

Пом’яни, Господи, всіх святіших патріярхів православних, і святішого отця нашого (ім’я), патріярха Київського і всієї України, і (високо)преосвященнішого владику нашого (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), і все єпископство православне, почесне пресвітерство, в Христі дияконство і всесь чин духовний, доброчинців, працівників і всіх парафіян святого храму цього, і всіх християн, що Ти з Твоєї великої милости закликав до єднання з Тобою, Всеблагий Владико.

Вийнявши часточку, кладе її нижче святого хліба, праворуч просфори. Тоді промовляє:

Пом’яни, Господи, боголюбиву Тобою бережену Україну нашу, уряд, військо і всю людність її.

І вийнявши часточку, кладе її нижче святого хліба, ліворуч просфори. З цієї ж просфори і з тих, що їх подають вірні, священик виймає часточки за здоров’я живих, поминаючи їх імена, кладе їх в один ряд нижче і промовляє:

Пом’яни, Господи, рабів Твоїх … (імена).

V Тоді, взявши п’яту просфору, промовляє:

На спомин і відпущення гріхів усіх спочилих патріярхів православних, благочестивих князів і гетьманів, блаженних фундаторів святих храмів Божих, отців, матерів, братів і сестер наших, за спочилих доброчинців, працівників  і парафіян святого храму цього і за всіх, що спочили з надією на воскресіння і життя вічне з Тобою.

Також священик поминає єпископа, що його висвятив, якщо він уже упокоївся, та інших небіжчиків. Виймаючи часточки за них, промовляє:

Пом’яни, Господи, спочилих рабів Твоїх (імена).

Всі часточки за спочилих кладе в один ряд нижче часточок за живих. і виймає із четвертої просфори за живих часточку за себе, кладе її коло часточок за живих і промовляє:

Пом’яни, Господи, і мою недостойність, і прости мені всяку провину вільну і невільну.

Потім губкою чи копієм впорядковує часточки, щоб вони не змішувались.

Тоді диякон бере кадило і, поклавши до нього ладану, промовляє до священика:

Благослови, владико, кадило. Господеві помолімось.

Священик мовить молитву кадила:

Кадило Тобі приносимо, Христе Боже наш, як пахощі духовні. Ти ж прийми їх у Свій наднебесний жертовник і пошли нам благодать Пресвятого Твого Духа.

Диякон: Господеві помолімось.

Священик бере звіздицю і, потримавши її над кадилом, ставить на дискос над святим хлібом, промовляючи:

І прийшовши, звізда стала над тим місцем, де було Дитя.

Диякон: Господеві помолімось.

Священик обкаджує малий покрівець і покриває ним дискос поверх звіздиці, промовляючи:

Господь воцарився, вдягнувся у величність. Одягнувся Господь у силу і опоясався, бо він утвердив вселенну і не захитається вона. Престол Твій готовий з того часу, споконвіку Ти єси. Піднеслись ріки, Господи, піднесли ріки голос свій, піднесли ріки хвилі свої. Господь же на висоті могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. Свідчення Твої вельми правдиві. Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі дні.

Диякон: Господеві помолімось. Накрий, владико.

Священик обкаджує другий малий покрівець і покриває ним святу чашу, промовляючи:

Вкрила небеса звершеність Твоя, Христе, і хвали Твоєї повна земля.

Диякон: Господеві помолімось. Накрий, владико.

Диякон, обкадивши воздух, накриває одне й друге, промовляючи:

Покрий нас покровом крил Твоїх, Господи, віджени від нас усякого ворога і супротивника, втихомир життя наше, Господи, помилуй нас і світ Твій і спаси душі наші, як Благий і Чоловіколюбець.

Тоді священик, узявши кадило, тричі кадить жертовник, промовляючи:

Благословен Бог наш, що так зволив, слава Тобі.

А диякон кожного разу промовляє:

Завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І обидва побожно вклоняються три рази.

Тоді диякон промовляє, взявши від священика кадило:

За принесені Чесні Дари Господеві помолімось.

Священик читає молитву принесення:

Боже, Боже наш, Ти послав Хліб Небесний, поживу всьому світові, Господа нашого і Бога Ісуса Христа, Спаса Визволителя і Доброчинця, що благословляє і освячує нас; Сам благослови це принесення і прийми його в наднебесний Твій Жертовник. Як Благий і Чоловіколюбець, пом’яни тих, що принесли, і тих, за кого принесено, і нас неосудженими збережи в святій відправі Божественних Твоїх Таїн. Бо святе і прославлене всечесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І тоді чинить відпуст, промовляючи:

Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Диякон: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (тричі). Благослови.

Священик, коли неділя: Христос, що воскрес із мертвих, Істинний Бог наш…

Коли ж ні, то: Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святого отця нашого Іоана, архиєпископа Царгородського, Золотоустого [якщо літургія Василія Великого – святого отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської], і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець. 

Диякон: Амінь.

Диякон після відпусту кадить святий жертовник і святий престол навкруги, проказуючи:

У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, в раю ж з розбійником і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописаний.

Далі кадить ввесь вівтар, іконостас, всю церкву, священика і людей, читаючи про себе 50-ий псалом. Тоді знову кадить тричі перед святим престолом і віддає кадило.

Священик і диякон стають разом перед святим престолом, тричі вклоняються, промовлюячи:

Боже, очисти нас грішних і помилуй нас.

І моляться:

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші.

Священик півголосом молиться з піднесенням рук:

Слава в вишніх Богу, і на землі мир, між людьми благовоління.

Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою.

Священик цілує Євангеліє, а диякон престол. Диякон, схиливши голову перед священиком і тримаючи орар трьома пальцями правої руки, промовляє:

Час правити Господеві. Владико, благослови.

Священик, благословляючи його, промовляє:

Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь. Помолися за мене, владико святий.

Священик: Господь нехай направить стопи твої.

Диякон: Пом’яни мене, владико святий.

Священик: Нехай пом’яне тебе Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

Диякон, вклонившись, відчиняє царські двері, які залишаються відчинені ввесь час Святої Літургії та зачиняються тільки після «Отче наш» перед виголосом «Святеє святим».

Ставши на звичайному місці, проти царських дверей, диякон вклоняється тричі, про себе промовляючи:

Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою.

Свята Літургія святого отця нашого Іоана Золотоустого, архиєпископа Царгородського

Велика або мирна єктенія

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословенне царство Отця і Сина і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Диякон: В спокої Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За спокій всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За святішого отця нашого … [ім’я], Патріярха Київського і всієї України, і [високо]преосвященного владику нашого … [ім’я], [митрополита, архиєпископа] єпископа … [титул], чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд  та військо її Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За місто [село, святий монастир] наше і за всяке місто, село і країну і за тих, що по вірі живуть у них, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За подорожніх на воді, на землі і в повітрі; за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

В разі потреби тут бувають додаткові прохання.

Диякон:  Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик:

Тихо читає молитву першого антифону:

Господи Боже наш, Твоя сила несказанна і слава неосяжна. Твоя ласка безмірна і любов до людей невимовна. Сам, Владико, з добросердечности Твоєї зглянься на нас і на святий храм цей і подай нам і тим, що моляться з нами, багату ласку Твою і щедрість Твою.

Виголос: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Антифон перший, зображальний (пс.102)

Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя, ім’я святеє Його.

Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його.

Він прощає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. Він визволяє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.

Щедрий і Милостивий Господь, Довготерпеливий і Многомилостивий.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя, ім’я святеє Його.

Благословен єси, Господи.

Антифон перший, повсякденний (пс.91)

Добре діло – прославляти Господа і співати імені Твоєму, Всевишній.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Щоранку сповіщати про милість Твою і щоночі про правду Твою.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Бо праведний Господь, Бог наш, і немає неправди в Ньому.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Мала єктенія 1

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик:

Тихо читає молитву другого антифону:

Господи Боже наш, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, охорони повноту Церкви Твоєї, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю божественною силою і не покидай нас, що надіємось на Тебе.

Виголос: Бо Твоя є влада і Твоє Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Антифон другий, зображальний (пс.145)

Хвали, душе моя, Господа. Буду хвалити Господа, поки життя мого; спiватиму Боговi моєму, доки живу. 

Не надiйтеся на князiв, на синiв чоловічеських, в них нема спасiння.

Вийде дух його, i вернеться в землю свою; в той день загинуть усi помисли його. 

Блажен, кому Бог Якова помічник його, у кого надія на Господи Бога свого, що створив небо і землю, море і все, що в них;

Він береже істину повік, творить суд покривдженим, дає поживу голодним;

Господь  визволяє закованих, Господь умудряє слiпцiв. Господь пiдносить повалених, Господь любить праведникiв, Господь охороняє  пришельцiв, сироту i вдову прийме, а путь грiшникiв погубить.

Воцариться Господь повiк, Бог твiй, Сiоне, з роду в рiд.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Єдинородний Сину i Слово Боже, Безсмертний єси, i зволив ради нашого спасiння тiло прийняти вiд Святої Богородицi i Вседiви Марiї, без змiни ставши  чоловiком. Ти ж розп’ятий був, Христе Боже, i смертю смерть подолав; Ти один у Святiй Тройцi, рівнославлений з Отцем i Святим Духом, спаси нас.

Антифон другий, повсякденний (пс.92)

Господь воцарився, вдягнувся у величність, одягнувся Господь у силу і опоясався.

Молитвами святих Твоїх, Спасе, спаси нас.

Бо Він утвердив вселенну і не захитається вона.

Молитвами святих Твоїх, Спасе, спаси нас.

Свідчення Твої вельми правдиві; домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі дні.

Молитвами святих Твоїх, Спасе, спаси нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Єдинородний Сину i  Слово Боже,  Безсмертний єси, i зволив ради нашого спасiння тiло прийняти вiд Святої Богородицi i Вседiви Марiї, без змiни ставши  чоловiком. Ти ж розп’ятий був, Христе Боже, i смертю смерть подолав; Ти один у Святiй  Тройцi, рівнославлений з Отцем i Святим Духом, спаси нас.

Мала єктенія 2

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик:

Тихо читає молитву третього антифону:

Ти, що дав нам ці спільні й однодушні молитви і обіцяв вволити прохання двох або трьох, що згодяться в ім’я Твоє, Сам і нині прохання рабів Твоїх на пожиток їм прийми, і подай нам і в цьому житті зрозуміння Твоєї істини, і в будучині даруй життя вічне.

Виголос: Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Блаженні  ( Мт.5,3-12)

У Царствi Твоїм пом’яни нас, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє.

Блаженнi убогiї духом, бо їх є Царство Небесне.

Блаженнi тi, що плачуть, бо вони втiшаться.

Блаженнi тихi, бо вони наслiдять землю.

Блаженнi голоднi й спрагненi правди, бо вони наситяться.

Блаженнi милостивi, бо вони помилуванi будуть.

Блаженнi чистi серцем, бо вони Бога побачать.

Блаженнi миротворцi, бо вони синами Божими назвуться.

Блаженнi гнанi за правду, бо їх є Царство Небесне.

Блаженнi ви, коли ганьбитимуть вас i гнатимуть та ширитимуть про вас усяку лиху славу неправдиво Мене ради. 

Радуйтеся i веселiться, бо велика нагорода вам на небесах.

Антифон третій повсякденний (пс.94)

Прийдіть, у радості заспіваймо Господеві, виголосимо славу перед Спасителем нашим.

Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: Алилуя.

Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославмо Його.

Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: Алилуя.

Бог Господь – Бог великий і Цар великий над всіма сильними землі.

Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: Алилуя.

Вхід з Євангелієм

Коли співають третій антифон (блаженні), священик і диякон, ставши перед святим престолом, вклоняються тричі. Тоді священик бере святе євангеліє, подає дияконові і йдуть праворуч довкола престолу; вийшовши північними дверима, з ставниками попереду, стають на звичайному місце (на амвоні), схиляють обидва голови.

Диякон: Господеві помолімось.

Священик:

Молитва входу:

Владико, Господи Боже наш, що встановив на небесах чини і воїнства ангелів і архангелів служити славі Твоїй, вчини, щоб з нашим входом відбувся і вхід святих ангелів, що разом з нами служили б і прославляли б Твоє милосердя. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Після молитви диякон стає в царських дверях праворуч священика і, показуючи орарем до престолу, промовляє:

Диякон: Благослови, владико, святий вхід.

Священик (благословляючи, промовляє): Благословений вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

Диякон дає священикові цілувати євангеліє, стає в царських дверях, підносить євангеліє вгору і виголошує:

Премудрість. Станьмо побожно.

Люди: Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: Алилуя.

Якщо в неділю: 

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо Тобі: Алилуя.

Якщо в свято Богородиці: 

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя.

Також співають належні тропарі і кондаки, а священик в той час читає молитву Трисвятого:

Боже святий, Ти в святих перебуваєш, Тебе трисвятим голосом серафими оспівують і херувими славлять, і всі небесні сили Тобі поклоняються. Ти привів усе з небуття до існування, створив чоловіка на образ Свій і подобу і всякими дарами його прикрасив. Кожному, хто просить, Ти даєш премудрість і розум, не відкиюаєш і грішника, а встановляєш покаяння для спасіння. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і в цю годину стати перед славним Твоїм жертовником і належне Тобі поклоніння і хвалу приносити. Сам, Владико, прийми з наших грішних уст трисвяту пісню, зглянься на нас з милосердя Твого, прости нам усяку провину вільну і невільну, освяти наші душі і тіла, і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами пресвятої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були.

Трисвяте

Коли люди проспівають тропарі й кондаки, диякон, схиливши голову, тримає в руці трьома пальцями орар і промовляє до священика:

Диякон: Благослови, владико, час трисвятого.

Священик (благословляючи його,виголошує): Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.

Диякон підходить до царських дверей і, коли закінчиться останній тропар, вказуючи орарем на образ Христа, промовляє:

Господи, спаси благочестивих і вислухай нас.

Потім показує на вірних і виголошує:

Диякон: І на віки вічні.

Люди: Амінь.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас.

Священик і диякон тричі проказують трисвяте, вклоняючись перед святим престолом. Тоді промовляє диякон до священика:

Звели, владико.

І йдуть до горнього місця, поцілувавши святий престіл. Священик, ідучи, промовляє:

Благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Диякон: Благослови, владико, горній престіл.

Священик: Благословен єси на престолі слави Царства Твого, що перебуваєш над херувимами, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Священикові належить стояти або сидіти з боку горнього місця, на південь від нього.

Читання Святого Письма

Після трисвятого диякон, ставши перед царськими дверима, виголошує:

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Читець: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Люди співають прокимен,читець виголошує стих.

Диякон: Премудрість.

Читець: Діянь святих апостолів читання.

Або: 

Соборного послання святого апостола … (ім’я) читання.

Або:

До Римлян (Коринтян, Галатів і т.д.) послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Поки читається Апостол, диякон з кадилом підходить до священика і просить благословення словами:

Благослови, владико, кадило.

Прийнявши благословення, кадить святий престіл навкруги і ввесь вівтар, іконостас, священика і людей. Священик під час читання Апостола сидить з південного боку горнього місця, а коли читець скінчить читати Апостола, священик промовляє:

Мир тобі.

Читець: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Люди: Алилуя, алилуя, алилуя (тричі).

Читець виголошує стихи із псалмів.

А священик, стоячи перед святим престолом, проказує молитву перед Євангелієм:

Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбче Владико, чисте світло Твого Богопізнання і очі розуму нашого розкрий на розуміння євангельської Твоєї науки. Дай нам страх блаженних заповідей Твоїх, щоб, перемігши всі тілесні пристрасті, ми провадили духовне життя, думали й чинили все угодне Тобі. Бо Ти єси світло душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і Всесвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Диякон, скінчивши кадити, підходить до священика і, схиливши перед ним голову, показує на Святе Євангеліє і виголошує:

Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста … (ім’я).

Священик, благословляючи його, виголошує:

Бог, молитвами святого, славного, всехвального апостола і євангелиста … (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою для сповнення євангелія улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

Священик подає дияконові святе євангеліє, а диякон приймає його та виходить царськими дверима на солею, де його попереджено свічниками.

Священик, стоячи перед святим престолом обличчям на захід, виголошує:

Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо святе євангеліє.

Потім, благословляючи: Мир усім.

Люди:  І духові твоєму.

Диякон: Від … (ім’я євангелиста) святого Євангелія читання.

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священик: Будьмо уважні.

Диякон читає євангеліє. Після євангелія промовляє священик:

Мир тобі, що благовіствуєш.

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон, дійшовши до царських дверей, віддає святе євангеліє священикові, а сам лишається на солеї.

Священик, вийшовши на солею, виголошує проповідь.

Потрійна єктенія

Диякон: Промовмо всi з усiєї душi i з усього розумiння нашого, промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Господи,  Вседержителю,  Боже отцiв наших,  молимось Тобi, вислухай i помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобi, вислухай i помилуй.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Священик тихо читає благальну молитву:

Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву, і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.

Диякон: Ще молимось за святішого отця нашого … [ім’я], Патріярха Київського і всієї України, і [високо]преосвященншого владику нашого ………..[ім’я], [митрополита, архиєпископа] єпископа … [титул] за братiв наших священникiв,  священномонахiв i за все у Христi братство наше.

При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Ще молимось за Боголюбиву i Богом бережену Україну нашу,  за уряд,  вiйсько i всю люднiсть її, за державнiсть, перемогу, спокiй,  здоров’я та спасiння їх, щоб Господь Бог допомагав їм у всьому та охороняв вiд усякого ворога i супротивника.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Тут бувають додатковi прохання.

Диякон: Ще молимось за святiших патрiярхiв православних,  за благочестивих i повiкнезабутнiх князiв i гетьманiв наших, за вiкопомних фундаторiв святого храму (в монастирі – святого монастиря) цього i всiх православних отцiв i братiв наших, що тут i повсюди давнiше спочили.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Ще молимось про милiсть,  життя , мир, здоров’я, спасiння, Боже завiтання, прощення i вiдпущення грiхiв рабiв Божих … (поминає iмена за здоров’я), i всiх парафiян святого Храму цього, щоб зберегтися їм вiд усякої журби, гнiву, бiди, недуг душевних i тiлесних, щоб спокiйно вони жили, щоб у здоров’ї i добробутi всi днi життя  їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас i помилуй.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Ще молимось за тих, що дари приносять i добро дiють у святому i всечесному храмi цьому, за тих, що працюють, спiвають i за всiх присутнiх людей, що сподiваються вiд Тебе великої i багатої милости.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Священик: Бо Ти Милостивий i Чоловiколюбець Бог єси, i Тобi славу вiддаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амiнь.

Заупокійна єктенія

Якщо є поминання спочилих, диякон виголошує заупокійну єктенію.

Диякон:  Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобi, вислухай i помилуй.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон:  Ще молимось за спокiй душ спочилих рабiв Божих … (iмена), i за вiдпущення їм усякої провини вiльної i невiльної.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Щоб Господь оселив душi їх там, де праведнi спочивають.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Милости Божої,  царства небесного i вiдпущення грiхiв їх у Христа, безсмертного Царя i Бога нашого, просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик тихо читає  молитву:

Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх … (імена) у місці світлім, у місці квітучим, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя – правда вічна, і слово Твоє – істина.

Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх … (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амiнь.

Єктенія за оголошених

Диякон: Оголошенi, помолiться Господевi.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Вiрнi за оголошених помолiмось, щоб Господь помилував їх.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб просвiтив їх словом iстини.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  Щоб вiдкрив їм Євангелiє правди.

Священик розкриває і верхню частину святого антимінса.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб приєднав їх до святої Своєї соборної i апостольської Церкви.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Спаси, помилуй, заступи i охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.

Люди: Тобі, Господи.

Священик:

Молитва за оголошених

Господи Боже наш, що в висотах перебуваєш і смиренних доглядаєш, Ти для спасіння роду людського послав єдинородного Сина Твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа; зглянься на рабів Твоїх оголошених, що вклонилися Тобі, і сподоби їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, приєднай їх до святої Твоєї соборної і апостольської Церкви і прилучи їх до вибраного Твого стада.

Перед виголосом священик чинить губкою знак хреста над антимінсом, цілує її і кладе з правого боку вгорі антимінса.

Виголос: Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Єктенія вірних перша

Диякон: Всi оголошенi, вийдiть.

Другий диякон (коли є): Оголошенi вийдiть.

Диякон: Всi оголошенi, вийдiть. Щоб нiхто з оголошених не залишився, тiльки вiрнi, ще i ще в спокої Господевi помолiмось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик:

Перша молитва за вірних

Дякуємо Тобі, Господи Боже сил, що сподобив нас і нині стати перед святим Твоїм жертовником і припасти до милосердя Твого за гріхи наші і за людську несвідомість. Прийми, Боже, благання наше, дай нам бути достойними приносити Тобі молитви, благання і жертви безкровні за всіх людей Твоїх; а нас, яких Ти настановив на цю Твою службу, учини гідними силою Святого Духа Твого неосудно і безпорочно в чистім свідоцтві сумління нашого призивати Тебе у всякий час і на всякому місці, щоб, вислухавши нас, Ти був милосердний до нас з великої Твоєї ласки.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй i охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священик: Бо Тобi належить усяка слава, честь i поклонiння, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амінь.

Єктенія вірних друга

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Коли священик править один, то дальших прохань не проказує:

* * *

Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За спокій всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністью та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.

Диякон:  Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

* * *

Священик:

Друга молитва за вірних

Знову і почасту припадаємо до Тебе і молимось Тобі, милосердний Чоловіколюбче, щоб Ти, зглянувшись на благання наші, очистив наші душі й тіла від усякої тілесної і душевної скверни і дав нам безвинно і неосудно стояти перед святим Твоїм жертовником. Дай же, Боже, і тим, що моляться з нами, успіх у житті й вірі і в духовному розумінні; дай тим, що завжди зо страхом і любов’ю служать Тобі, безвинно й неосудно причаститися Святих Твоїх Таїн і небесного Твого царства сподобитися.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй i охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Диякон північними дверима йде у вівтар.

Священик: Щоб під Твоєю владою ми завжди захист мали і Тобі славу віддавали, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Великий Вхід

Люди: Ми, таємно херувимів з себе уявляючи і Животворчій Тройці трисвятую пісню співаючи, відкладімо нині всякі житейські піклування.

Люди співають херувимську пісню. Диякон, узявши кадило і поклавши ладану, підходить до священика і, прийнявши благословення від нього, кадить навкруги святий престіл і ввесь вівтар та іконостас, а потім священика, співців і народ, проказуючи про себе 50-ий псалом. А священик тихо читає молитву.

Священик: Ніхто із зв’язаних тілесними пристрастями і втіхами не достойний приходити або наближатися, або служити Тобі, Царю слави! Бо служити Тобі – велике і страшне навіть для самих небесних сил. Одначе, з невимовного і безмежного Твого чоловіколюбства, Ти сам непорушно і незмінно став чоловіком, був нашим архиєреєм і, як Владика всього, передав нам священнодійство богослужної цієї і безкровної жертви. Бо Ти єдиний, Господи Боже наш, маєш владу над небесним і земним, Тебе на престолі херувими носять, Ти серафимів Господь і Цар Ізраїля, Ти єдиний святий і в святині спочиваєш. Тому молю я Тебе, єдиного милосердного і благоуважного: зглянься на мене, грішного і непотрібного раба Твого, і очисти мою душу й серце від сумління лукавого, і силою Святого Твого Духа мене, одягненого благодаттю священства, учини гідним стати коло святої Твоєї цієї трапези та священнодіяти тайну Святого і Пречистого Твого Тіла і Чесної Крови. До Тебе бо я приходжу, вклонивши голову свою, і молюся Тобі: не відвертай лиця Твого від мене і не виключай мене із слуг Твоїх, а сподоби мене, грішного і недостойного раба Твого, принести Тобі дари ці. Бо Ти єси Той, що приносиш жертву і принесений, що приймаєш і роздаєшся, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Надвічним Твоїм Отцем і Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Після молитви і кадіння священик та диякон, ставши перед святим престолом, тричі проказують херувимську пісню і по кожнім проказанні вклоняються один раз.

Священик: Ми, таємно херувимів з себе уявляючи і Животворчій Тройці трисвятую пісню співаючи, відкладімо нині всякі житейські піклування.

Диякон: Щоб прийняти і нам Царя всіх, що Його в славі проводять ангельські чини невидимо. Алилуя, алилуя, алилуя.

Священик і диякон цілують святий престіл і переходять до жертовника (диякон попереду).

Священик тричі кадить жертовник і молиться про себе:

Боже, очисти мене, грішного.

Тоді віддає кадило дияконові.

Диякон (промовляє до священика): Візьми, владико.

Священик кладе воздух на ліве плече диякона, промовляючи:

Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.

Тоді бере дискос і з побожністю та увагою ставить на голову диякона, який стає на одне коліно; длиякон, тримаючи кінець ораря в лівій руці, а кадило на пальці правої руки, держить дискос обома руками на голові. Сам священик бере святу чашу і держить її перед собою. Всі виходять через північні двері на солею: іподиякони або братчики несуть свічникин, за ними йде диякон і далі священик.

Диякон виголошує: Святішого отця нашого ……….[ім’я], Патріярха Київського і всієї України, і [високо]преосвященного владику нашого ………..[ім’я], [митрополита, архиєпископа] єпископа …………………………………………. [титул], нехай пом’яне Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Коли священик править без диякона, то виголошує це сам, а коли з дияконом, то виголошує далі:

Увесь єпископський, священичий, дияконський чин і причет церковний нехай пом’яне Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Коли є другий священик, що править, то він виголошує далі:

Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, уряд, військо і всю людність її нехай пом’яне Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Якщо є третій священик, то він виголошує далі:

Почесних і повікнезабутніх фундаторів і доброчинців святого храму цього, вас і всіх православних християн нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь. Щоб прийняти і нам Царя всіх, що Його в славі проводять ангельські чини невидимо. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон входить у вівтар царськими дверима і стає праворуч, а коли входить священик, то промовляє до нього:

Священство твоє нехай пом’яне Господь Бог у царстві Своєму.

А священик до диякона:

Священнодияконство твоє нехай пом’яне Господь Бог у царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Священик ставить святу чашу на антимінсі праворуч і знімає з неї покрівець. Тоді бере з голови диякона дискос, ставить його на антимінс ліворуч, теж знімає і відкладає покрівець. Ці дії священик виконує, тихо промовляючи тропарі:

Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє Тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі новім положив.

У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, в раю ж з розбійником і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописаний.

Як Життєносець, як кращий від раю і воістину ясніший від усякої царської палати, явився для нас гріб Твій, Христе, джерелом нашого воскресіння.

Тоді бере воздух з плеча диякона і, подержавши його над кадилом, покриває ним святощі, промовляючи знову один тропар:

Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє Тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі новім положив.

А далі бере від диякона кадило, тричі кадить святощі і проказує:

Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни Єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення, тоді положать на жертовник Твій тельців.

Священик віддає кадило дияконові і промовляє, схиливши голову:

Пом’яни мене, брате і сослужителю.

Диякон же до нього:

Нехай пом’яне Господь Бог священство Твоє в Царстві Своєму.

Тоді й диякон, схиливши голову і трьома пальцями правої руки тримаючи орар, промовляє до священика:

Помолися за мене, владико святий.

Священик: Дух Святий нехай найде на тебе, і сила Вишнього нехай осінить тебе.

Диякон: Той же дух допомагає нам у всі дні життя нашого. Пом’яни мене, владико святий.

Священик: Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

Диякон цілує праву руку священика, виходить північними дверима і, ставши на звичайному місці, виголошує єктенію.

Благальна єктенія

Диякон: Доповнімо молитву нашу Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За принесені Чесні Дари Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон:  Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик:

Молитва принесення

Господи Боже Вседержителю, єдиний святий, Ти приймаєш жертву хвали від тих, що всім серцем призивають Тебе! прийми ж благання і нас, грішних, та принеси його до святого Твого жертовника, і сподоби нас гідно приносити Тобі дари і жертви духовні за наші гріхи і людську несвідомість. І сподоби нас знайти благодать у Тебе, щоб була приємна Тобі жертва наша і щоб добрий дух благодати Твоєї вселився в нас і в принесених Дарах цих і в усіх людях Твоїх.

Диякон:  Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Ангела спокою, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших у Господа просімо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і спокою для світу у Господа просімо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Останок життя нашого в спокої та покаянні скінчити у Господа просімо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Християнського кінця життя нашого, безболізного, бездоганного, спокійного і доброї відповіді на страшному суді Христовім просімо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик:

Виголос:

Щедротами Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животвочим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Символ віри

Священик (звертається до народу і благословляє): Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Полюбімо один одного, щоб однодумно визнавати.

Люди: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.

І священик тричі вклоняється перед святим престолом, про себе промовляючи:

Любитиму Тебе, Господи, сило моя; Господь – твердиня моя і пристановище моє.

І цілує покрівець над Святими Дарами, спочатку над дискосом, потім над чашею і край престолу. Коли ж правлять два священики або більше, то всі цілують святощі і один одного в праве і ліве плече і руку.

Старший священик промовляє: Христос посеред нас.

Молодший відповідає: І є, і буде.

Диякони, якщо їх буде два або три, також цілують кожен свій орар, де є образ хреста, і один одного в плечі і промовляють, як і священики. Подібно ж і диякон, стоячи на своєму місці, вклоняється і цілує свій орар, де є образ хреста.

Диякон: Двері, двері! В премудрості будьмо уважні!

Священик підносить воздух і повіває ним над Святими Дарами, проказуючи Символ віри (якщо буде кілька священиків, то всі вони держать воздух над Святими Дарами) і, поцілувавши його, відкладає в кінці Символу віри.

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця  неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І розп’ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав, і був похований.

І воскрес на третій день, як було написано.

І вознісся на небо і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих

і життя будучого віку. Амінь.

Анафора

Диякон (стоячи на солеїЇ): Станьмо побожно, станьмо зо страхом. Будьмо уважнi, щоб у спокої святу жертву приносити.

Люди: Милiсть спокою, жертву хвали.

Диякон відходить у вівтар північними дверима і, взявши рипіду, побожно обвіває святощі. Якщо немає рипіди, чинить це зложеним малим покрівцем.

Священик (звертаючись до вірних і благословляючи їх): Благодать Господа нашого Iсуса Христа i любов Бога i Отця i причастя Святого Духа нехай буде зо всiма вами.

 Люди: I з духом твоїм.

Священик: До неба пiднесiмо серця.

 Люди: Пiднесли до Господа.

Священик: Принесiмо подяку Господевi.

Люди: Достойно i правдиво є поклонятися Отцю, i Сину, i Святому Духовi, Тройцi Єдиносущнiй i Нероздiльнiй.

Священик: Достойно і правдиво є Тебе славити, Тебе благословити, Тебе хвалити, Тобі дякувати, Тобі поклонятися на всякому місці влади Твоєї. Ти єси Бог Несказанний, Неосяжний розумом, Невидимий, Незбагненний, завжди Сущий і завжди Незмінний, Ти і Єдинородний Син Твій, і Дух Твій Святий. Ти з небуття до буття нас привів, а коли ми впали в гріх, Ти знову нас підніс, і безперестанно все діяв, поки нас на небо привів і будуче Царство Твоє нам дарував.За все це дякуємо Тобі, і Єдинородному Твоєму Синові, і Духові Твоєму Святому за всі Твої до нас добродійства, які ми знаємо і яких не знаємо, за явні і неявні. Дякуємо Тобі і за цю службу, що з рук наших Ти зволив прийняти, хоч і стоять перед Тобою тисячі Архангелів, незчисленна сила ангелів, шестикрилих і многооких херувимів і серафимів, що високо витають на крилах.

Виголос: Пісню перемоги співають, виголошують, викликують і промовляють.

Диякон при цих словах священика бере з дискоса звіздицю, творить нею над дискосом знак хреста і, поцілувавши, відкладає її. Тоді далі обвіває святощі.

Люди: Свят, свят, свят, Господь Саваоф! Повнi небо i земля слави Твоєї! Осанна в вишнiх! Благословен, хто йде в iм’я Господнє! Осанна в вишнiх!

Священик: З цими блаженними силами, Владико Чоловіколюбче, і ми виголошуємо і промовляємо: Святий єси і Пресвятий, Ти, і Єдинородний Твій Син, і Дух Твій Святий. Святий єси і Пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ Твій так полюбив, що й Сина Свого Єдинородного віддав, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Він, прийшовши і діло нашого спасіння виконавши, в ніч, як зраджено Його, а правдивіше, коли Він Сам Себе віддав за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті і непорочні руки, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши, дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав:

Голосно: Прийміть, споживайте – це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.

Люди: Амінь.

Коли священик це промовляє, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священиком на святий дискос. Так само, коли священик промовляє: «Пийте з неї всі», диякон показує разом із священиком на святу чашу.

Священик: Так само і чашу після вечері, промовляючи:

Голосно: Пийте з неї всі – це є Кров Моя нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.

Люди: Амінь.

Священик: Тому і ми, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, воскресіння на третій день, на небо вшестя, праворуч сидіння, друге і славне знову пришестя,

Голосно: Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.

Одночасно, коли священик промовляє це, диякон складає руки навхрест (права рука зверху) і, піднявши святий дискос і святу чашу, побожно вклоняється.

Люди: Тебе в пiснях славимо, Тебе благословимо, Тобi дякуємо, Господи, i молимось Тобi, Боже наш.

Священик: Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну службу і просимо, і молимо, і благаємо: пошли Духа Твого Святого на нас і на предложені Дари ці.

Диякон відкладає ріпіду, що держав (або покрівець), і підходить до священика; обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.

Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.

Диякон: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правди віднови в нутрі моєму.

Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.

Диякон: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.

Диякон, вклонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє: Благослови, владико, святий хліб.

Священик: І створи хліб цей Чесним Тілом Христа Твого.

Диякон: Амінь.

Диякон, вклонивши голову, знову тихо промовляє: Благослови, владико, святу чашу.

Священик: А те, що в чаші цій, Чесною Кров’ю Христа Твого.

Диякон: Амінь.

Диякон, показуючи орарем на ті й другі святощі, промовляє: Благослови, владико, обоє.

Священик: Перетворивши Духом Твоїм Святим.

Диякон: Амінь, амінь, амінь.

Всі священнослужителі вшановують істинне Тіло і Кров Христову земним поклоном.

Диякон, схиливши голову перед священиком, промовляє: Пом’яни, владико святий, мене  грішного.

Священик промовляє: Нехай пом’яне тебе Господь Бог у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон, промовивши: Амінь, – переходить на місце, де стояв перше.

Священик: Щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільність із Святим Твоїм Духом, на осягнення Царства Небесного, на уповання на Тебе, не на суд або осуд. Ще приносимо Тобі цю словесну службу за у вірі спочилих праотців, отців, патріярхів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників, ісповідників, посників і за усяку душу праведну, у вірі спочилу.

І, взявши кадило, священик виголошує:

Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію.

І кадить перед святим престолом тричі по три. Потім диякон, якщо є, кадить навкруги святий престіл і поминає живих і померлих.

Люди: Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, завжди славну і пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: За святого Іоана, пророка, предтечу й хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, святого … (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, і за всіх святих Твоїх, молитвами їх зглянься на нас, Боже. І пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне … (священик поминає померлих) і упокой їх там, де сяє світ лиця Твого.Ще молимось Тобі, пом’яни, Господи, всіх єпископів православних, що правдиво навчають слова Твоєї істини, все пресвітерство, у Христі дияконство і всякий священний чин. Ще приносимо Тобі словесну цю службу за всесвіт, за святу соборну і апостольську Церкву, і за тих, що в чистоті і побожному житті перебувають, за наш уряд і військо. Дай їм, Господи, спокійне урядування, щоб і ми за їх спокоєм тихе й сумирне життя провадили у всякому благочесті та чистоті.

Голосно:

Найперше пом’яни, Господи, святішого отця нашого … [ім’я], Патріярха Київського і всієї України, і [високо]преосвященнішого владику нашого … [ім’я], [митрополита, архиєпископа] єпископа … [титул], і даруй їх святим Твоїм Церквам, щоб були вони у спокої збережені, почесні, здорові, довговічні і правдиво навчали слова Твоєї істини.

Люди: І всіх, і все.

Священик (тихо молиться): Пом’яни, Господи, місто [село, монастир] це, в якому живемо, і всяке місто і країну, і тих, що по вірі живуть в них. Пом’яни, Господи, тих, що на морі, в дорозі, в недузі, в тяжкій праці, в полоні, і спаси їх. Пом’яни, Господи, тих, що дари приносять і добро діють у святих Твоїх Церквах та пам’ятають за вбогих, і на всіх нас пошли ласку Твою.

Тут священик або диякон поминає живих. Потім виголошує:

Священик: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик повертається до царських дверей і, благословляючи людей, виголошує:

Нехай же будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.

Люди: І з духом твоїм.

Благальна єктенія

Диякон, вклонившись, обходить святий престіл і північними дверима виходить на солею, стає на звичайне місце і виголошує єктенію.

Диякон: Всiх святих пом’янувши, ще i ще в спокої Господевi помолiмось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За принесенi i освяченi Чеснi Дари Господевi помолiмось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб Чоловiколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, i наднебесний, i мислений Свiй жертовник, як духовнi пахощi, послав нам Божественну благодать i дар Святого Духа, помолiмось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам вiд усякої журби, гнiву, небезпеки та недолi, Господевi помолiмось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик (молиться): На Тебе покладаємо все життя і всю надію нашу, Владико Чоловіколюбче, і просимо, і молимо, і благаємо: сподоби нас причаститися небесних Твоїх і страшних Таїн, цієї священної і духовної Трапези, з чистим сумлінням, на відпущення гріхів, на прощення провин, на спільність із Духом Святим, на насліддя Царства Небесного, на сміливість перед Тобою, не на суд і не в осуд.

Диякон: Заступи, спаси помилуй i охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього звершеного, святого, спокiйного i безгрiшного у Господа просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Ангела спокою, вiрного провiдника, охоронителя душ i тiл наших у Господа просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Прощення i вiдпущення грiхiв та провин наших у Господа просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Доброго i пожиточного для душ наших i спокою для свiту у Господа просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон:  Останок життя нашого у спокої та покаяннi скiнчити у Господа просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Християнського кiнця життя нашого безболiзного, бездоганного спокiйного i доброї вiдповiдi на Страшному Судi Христовiм просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Єднiсть вiри i причастя Святого Духа виблагавши, самих себе, i один одного, i все життя наше Христу Боговi вiддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик з піднесеними руками проголошує:

І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:

Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться iм’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам сьогоднi; i прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим; i не введи нас у спокусу, але визволи нас вiд лукавого.

Священик: Бо Твоє є Царство, i сила, i слава, Отця, і Сина, і Святого Духа нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амiнь.

Священик: Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.

Люди: Тобі, Господи.

Священик (молиться): Дякуємо Тобі, Царю невидимий, що незчисленною Твоєю силою все сотворив і з великої ласки Твоєї все з небуття в буття привів. Сам, Владико, зглянься з неба на тих, що вклонили свої голови перед Тобою, бо не перед тілом і кров’ю вони вклонилися, а перед Тобою, страшним Богом. Ти ж, Владико, принесені Дари на добро нам усім подай кожному по потребі: тих, що плавають, супроводь; з подорожніми на землі і в повітрі будь у путі; хворих зціли, Лікарю душ і тіл наших.

Виголос: Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Причастя

Священик, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає праворуч від святої трапези і миє руки. Священик молиться:

Зглянься, Господи Ісусе Христе Боже наш, з святої оселі Твоєї і з престолу слави царства Твого і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте тіло Твоє і чесну кров Твою, а через нас і всім людям.

Поки священик проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священик і диякон, кожний на своїм місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:

Боже, милостивий будь до мене, грішного.

Коли священик простягає руки і доторкається святого хліба, щоб святе піднесення творити, диякон виголошує:

Будьмо уважні.

І входить південними дверима у вівтар. Царські двері і завіса закриваються. Священик, підносячи святий хліб, виголошує:

Святеє святим.

Люди: Єдин Свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

І люди співають причасний (кінонік) дня або святого.

Диякон, ставши праворуч священика, промовляє:

Розломи, владико, святий хліб.

Священик, з увагою і побожністю, розламуючи святий хліб на чотири частини, промовляє:

Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.

Треба тобі знати, священику, що, розломлюючи Святий Агнець, маєш класти частини на дискос знаком хреста вниз, а надрізом догори. Частину з написом ІС клади вгорі дискоса, цебто на схід, ХС – внизу, цебто на захід, НІ – на північ, а КА на південь, як показано на малюнку.

Взявши ж частину з написом ІС, поклади до святої чаші. Частину з ХС розломлюй для священиків та дияконів. Частини з написом НІ і КА розділи для причасників на стільки дрібних частинок, скільки їх, на твою думку, буде потрібно.

Також треба тобі знати, що, розбавляючи святою теплотою Божественну кров Господню, маєш вливати з увагою так, щоб було досить для всіх причасників. Тому на проскомідії, коли проколюєш святий агнець, вливай вина і води стільки, щоб вистачило для всіх; опісля ж нічого не доливай, а розбавленим один раз під час «Святеє Святим» – причащай.

Диякон, показуючи орарем на святу чашу, промовляє:

Доповни, владико, святу чашу.

Священик бере частину вгорі дискоса з написом ІС, чинить нею знак хреста над святою чашею і промовляє:

Повнота Духа Святого.

Тоді вкладає її до святої чаші.

Диякон: Амінь.

І, взявши теплоту, промовляє до священика:

Благослови, владико, теплоту.

Священик благословляє, промовляючи:

Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

І диякон вливає скільки треба, навхрест, до святої чаші, промовляючи:

Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.

Диякон відставляє теплоту, а священик промовляє:

Дияконе, приступи.

Диякон підходить, побожно вклоняється святим дарам і промовляє:

Ось приступаю до безсмертного Царя. прости мені, владико святий, і благослови і подай мені чесне, і пресвяте, і пречисте тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик подає часточку святих таїн і промовляє:

Рабу Божому … (ім’я), священнодиякону, подається чесне, і пресвяте, і пречисте тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.

Диякон приймає святий хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престол і, вклонивши голову, молиться:

Вірую, Господи, і визнаю…

Священик так само побожно вклоняється, бере часточку на долоню правої руки, а ліву підкладає під неї із словами:

Чесне, і пресвяте, і пречисте тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному рабу Божому, ієреєві …  (ім’я) на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.

І, схиливши голову, молиться, промовляючи:

Вiрую, Господи, i визнаю, що Ти єси воiстину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на свiт грiшникiв спасти, мiж якими перший – це я. Ще вiрую, що це саме є пречисте тiло Твоє i це саме є чесна кров Твоя. Молюся отже Тобi: помилуй мене, i прости менi провини мої вiльнi й невiльнi, чи то в словi, чи дiлi, свiдомi й несвiдомi; i сподоби мене неосудно запричаститися пречистих Твоїх Таїн на вiдпущення грiхiв i на життя вiчне. Амiнь.

Вечерi Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогоднi прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповiм i цiлування не дам Тобi, як Юда, але, як розбiйник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царствi Твоїм.

Нехай не на суд i не в осуд буде менi причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцiлення душi й тiла.

Після молитви священик і диякон причащаються тіла Христового з страхом і всякою обережністю. Священик підкладає під бороду ілітон і побожно приступає до святої чаші, бере її обома руками з покрівцем, промовляючи:

Чесної, і пресвятої, і пречистої крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, недостойний раб Божий, ієрей … (ім’я) на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.

І тричі причащається. Тоді, витерши уста свої і край святої чаші покрівцем, що тримає в руці, промовляє:

Це торкнулося уст моїх, і здійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.

Потім призиває диякона, промовляючи:

Дияконе, приступи.

Диякон підходить і вклоняється один раз, промовляючи:

Прости мені, владико святий, і благослови і подай мені чесну, і пресвяту, і пречисту кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик подає дияконові ілітон і підносить до уст його святу чашу, з якої диякон обережно три рази причащається, а священик в той час промовляє:

Причащається раб Божий священнодиякон … (ім’я), чесної, і пресвятої, і пречистої крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Диякон витирає уста ілітоном і цілує святу чашу, а священик промовляє:

Це торкнулося уст твоїх, і здійме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.

Коли є вірні до причастя святих таїн, тоді священик розділяє дві частини з написом НІ і КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і, вкладаючи їх до святої чаші, промовляє:

Воскресiння Христове бачивши, поклонiмось святому Господевi Iсусу, єдиному безгрiшному. Хресту Твоєму поклоняємось, Христе, i святеє воскресiння Твоє оспiвуємо i славимо. Бо Ти єси Бог наш, крiм Тебе iншого не знаємо, iм’я Твоє призиваємо. Прийдiть, усi вiрнi, поклонiмось святому Христовому воскресiнню, бо через хрест Твiй прийшла радiсть усьому свiтовi. Повсякчас благословляючи Господа, оспівуємо воскресiння Його, бо, перетерпiвши розп’яття, Вiн смертю смерть перемiг.

Свiтися, свiтися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над Тобою зiйшла. Радiй нинi й веселися Сiоне, а Ти Чистая красуйся Богородице, воскресiнням Сина Твого.

О Пасхо велика і найсвятіша, Христе! О Мудросте і Слово Боже і Сило! Сподоби нас тісніше з’єднатися з Тобою в невечірній день царства Твого.

Потім покриває чашу покрівцем. Так само і на дискос кладе звіздицю і покрівець і проказує молитву:

Дякуємо Тобі, Владико Чоловіколюбче, Доброчинцю душ наших, що і сьогодні сподобив нас небесних Твоїх і безсмертних таїн. Направ нашу путь, утверди всіх нас у страсі Твоїм, збережи наше життя і всі стопи наші утверди, молитвами та благаннями славної Богородиці і Вседіви Марії і всіх святих Твоїх.

Тоді відчиняють царські двері і диякон, вклонившись один раз, бере з престолу ілітон, побожно приймає святу чашу від священика, підходить до царських дверей, підносить святу чашу перед народом і виголошує:

Із страхом Божим, вірою і любов’ю приступіть.

Люди:  Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Бог Господь і з’явився нам.

Священик стає в царських дверях лицем до людей і читає молитву перед причастям:

Вiрую, Господи, i визнаю, що Ти єси воiстину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на свiт грiшникiв спасти, мiж якими перший – це я. Ще вiрую, що це саме є пречисте тiло Твоє i це саме є чесна кров Твоя. Молюся отже Тобi: помилуй мене, i прости менi провини мої вiльнi й невiльнi, чи то в словi, чи дiлi, свiдомi й несвiдомi; i сподоби мене неосудно запричаститися пречистих Твоїх Таїн на вiдпущення грiхiв i на життя вiчне. Амiнь.

Вечерi Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогоднi прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповiм i цiлування не дам Тобi, як Юда, але, як розбiйник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царствi Твоїм.

Нехай не на суд i не в осуд буде менi причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцiлення душi й тiла.

Усі причасники проказують за священиком молитву, чинять поклін до землі і, склавши руки навхрест на грудях, один по одньому підходять до причастя. Священик бере від диякона святу чашу, відкриває покрівець і, причащаючи, промовляє:

Причащається раб Божий … (ім’я) чесного і пресвятого і пречистого тіла і крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець під бороду причасників, а по причасті священик витирає уста причасника платом. Причасник, причастившись, цілує край чаші, і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею святе причастя.

Причащаючи дітей до семи років, священик промовляє:

Причащається дитя Боже … (ім’я) чесного і пресвятого і пречистого тіла і крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Перенесення Святих Таїн

Після причастя вірних священик і диякон входять у вівтар і ставлять святощі на престолі.

Диякон згортає з дискоса до чаші часточки, обтирає губкою дискос уважно, пильно і побожно, а священик при тому стиха промовляє:

Священик: Обмий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, кров’ю Твоєю чесною, молитвами святих Твоїх.

Диякон малим покрівцем накриває святу чашу, а на святий дискос кладе звіздицю, копіє, ложечку і другий покрівець і все те покриває складеним воздухом, а священик обертається лицем до людей і, благословляючи їх рукою, промовляє:

Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.

Повертається до святого престолу і, взявши кадило, тричі кадить його, промовляючи:

Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя.

І віддає кадило.

Люди: Ми бачили світ істинний, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємось, бо Вона спасла нас.

Диякон стає на праве коліно; священик ставить йому на голову святий дискос; диякон обома руками приймає його і, повернувшись до царських дверей, нічого не промовляючи, відходить до святого жертовника і ставить святий дискос. Священик, уклонившись, бере святу чашу, робить нею знак хреста над антимінсом, тихо промовляючи:

Благословен Бог наш

Тоді повертається до царських дверей і, благословляючи святою чашею народ, виголошує:

завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь. Нехай повнi будуть уста нашi похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспiвували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися святих Твоїх Божественних, безсмертних i животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй святинi кожний день навчатися правди Твоєї. Алилуя, Алилуя, Алилуя.

Відпуст

Диякон, вийшовши північними дверима і ставши на звичайному місці, виголошує єктенію подяки:

Диякон: Станьмо побожно, прийнявши божественні, святі, пречисті, безсмертні, небесні і животворчі, страшні Христові Тайни, достойно подякуймо Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного випросивши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи..

Священик, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи його просто, чинить ним над антимінсм знак хреста і виголошує:

Священик: Бо Ти єси освячення наше, i Тобi славу вiддаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амiнь.

Священик: В спокої вийдімо.

Люди: З іменем Господнім.

Диякон: Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик:

Заамвонна молитва

Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють, i освячуєш тих, що на Тебе надiю покладають. Спаси людей Твоїх i благослови наслiддя Твоє, повноту Церкви Твоєї збережи, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю Божественною силою i не остав нас, що надiємось на Тебе. Спокiй свiтовi Твоєму дай, Церквам Твоїм, священикам, Боголюбивiй i Богом береженiй Українi нашiй, парафiянам святого храму цього i всiм людям Твоїм. Бо всяке добре даяння i всякий звершений дар з висоти є, сходячи вiд Тебе, Отця свiтла, i Тобi славу, подяку i поклонiння вiддаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амiнь. Нехай буде благословенне iм’я Господнє вiд нинi i до вiку (тричi).

Псалом 33

Благословлю Господа повсякчас, завжди хвала Йому в устах моїх.

Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують тихі і звеселяться.

Величайте Господа зі мною, і разом вознесімо ім’я Його.

Я знайшов Господа, і Він почув мене, і від страху мого визволив мене.

Приступіть до Нього і просвітіться, і лиця ваші не засоромляться.

Цей убогий взивав, і Господь вислухав його, і від усіх скорбот спас його.

Ангел Господній стане коло тих, що бояться Його і визволить їх.

Споживіть і пізнайте, що Милосердний Господь; блажен муж, що надіється на Нього.

Бійтеся Господа, всі святі Його, бо не зазнають убогости ті, що бояться Його.

Багаті збідніли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не втратять всякого блага.

Доки священик читає заамвонну молитву, диякон, голову вклонивши, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Після молитви священик входить царськими дверима і тихо проказує молитву перед споживанням свящощів:

Ти Сам єси сповнення закону і пророків, Христе Боже наш, що сповнив усе, Отцем встановлене. Наповняй радістю та веселістю серця наші завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Диякон, увійшовши північними дверима, споживає святощі з страхом та обережністю.

Священик благословляє народ, виголошуючи:

Благословення Господнє на вас Його благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Люди:  Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (тричі). Благослови.

Священик з хрестом у руках виголошує відпуст:

Христос (у неділю – що воскрес із мертвих), істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святого отця нашого Іоана, архиєпископа Царгородського, Золотоустого, і святого … (ім’я святого, що його храм), і святого … (ім’я святого, що його пам’ять у той день), і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він милосердний і чоловіколюбець.

Люди: Амінь. Святішого отця нашого … (ім’я), Патріярха Київського і всієї України, і [високо]преосвященнішого владику нашого … (ім’я), [митрополита, архиєпископа] єпископа … (титул), настоятеля і парафіян святого храму цього і всіх православних християн збережи, Господи, на многії літа.

Після відпусту священик роздає вірним антидор (просфори від проскомідії) і одночасно дає їм цілувати св.хрест. Коли священик повернеться у вівтар, то закриваються царські двері і завіса, а священик проказує молитви подяки після святого причастя.

Український церковний гімн:

 

Боже, великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волi i свiту промiнням

Ти її осiни.

 

Свiтлом науки i знання

Нас, дiтей, просвiти,

В чистiй любовi до Краю,

Ти нас, Боже, зрости.

 

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни;

Всi свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

 

Дай йому волю,

Дай йому долю,

Дай добру освiту,

щастя дай, Боже, народу

І многая, многая лiта!