1995
Єпископат Автономної церкви в Західній Європі – УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
Майже 30 років тому, у грудні 1993 року, Святіший Патріарх Володимир Романюк заснував Священний Синод Української Православної Церкви в Західній Європі та Канаді, який був і є на службі української діаспори. Хтось плутає Міланський Синод з Українською Православною Архієпархією Західноєвропейської та Канадської, але після 20 лютого 1997 року це дві зовсім різні реальності. Міланський і Аквілейський Синод був заснований митрополитом Євлогієм після розриву з Київським Патріархатом 20 лютого 1997 р., тоді як Українська Православна Архієпархія Західно-Європейсько-Канадської продовжувала існувати безперервно з 1993 р. (грудень) з 2 єпископами, які залишилися живими і забутими Патріархом Філаретом: митрополит Василій і митрополит Володимир. сьогодні цей Синод має 8 єпископів і кілька парафій у Європі та Канаді і перебуває на службі покинутої діаспори. Патріарх Філарет.
Київський патріархат, коли він існував,закрив усі стосунки з митрополитом Євлогієм, але жодного разу не прокоментував долю Української Православної Автономної Архієпархії Західно-Європейсько-Канадської та забув розпустити Західний Синод .
Сьогодні Українська Православна Архієпархія Західно-Європейсько-Канадська як ніколи жива завдяки покрову Божої Матері та молитвам Патріарха Володимира Романюка з Митрополитом Василієм та Митрополитом Володимиром. колишній Священний Синод Патріарха Володимира Романюка. Ці 2 єпископи ніколи не були засуджені, і Церква ніколи не була розпущена. Це Божа благодать і це іронія долі. Забуття Київського патріархату дозволило вижити діаспорі. Українська православна церква в діаспорі проживає в Західноєвропейській і Канадській архієпархії з її єпархіями, монастирями та парафіями.
Вселенський патріархат надав автокефалію Православній церкві в Україні та зберіг трохи агресивний тон щодо діаспори. Українська православна архієпархія Західноєвропейської та Канадської не хоче судити про наміри Вселенського Патріархату, але справа в тому, що Вселенський Патріархат ніколи не висловлювався щодо єпископів (Василія і Володимира), навіть якщо останні намагалися розмовляти з Велика Церква. Після ігнорування спроб зближення, з діалогом у серці, Автономна Українська Церква Західної Європи та Канади продовжує служіння в Православній вірі за дорученням Святішого Патріарха Київського Володимира Романюка.
Sua Santità il Patriarca Volodymir Romaniuk quasi 30 anni fa, nel dicembre 1993, creò il Santo Sinodo della Chiesa Ortodossa Ucraina dell’Europa Occidentale e del Canada, che fu ed è attualmente al servizio della diaspora ucraina. Qualcuno confonde il Sinodo di Milano con l’Arcidiocesi Ucraina Ortodossa dell’Europa occidentale e del Canada, ma dopo il 20 febbraio del 1997 queste sono 2 realtà completamente differenti. Il Sinodo di Milano e di Aquileia fu creato dal Metropolita Evlogij dopo la rottura con il Patriarcato di Kiev il 20 febbraio del 1997, Mentre l’Arcidiocesi Ucraina Ortodossa dell’Europa Occidentale e del Canada, continuò a sopravvivere ininterrottamente dal 1993 (dicembre) con i suoi 2 vescovi rimasti in vita e dimenticati dal Patriarca Filarete: il Metropolita Vassilij e il Metropolita Volodymir di Sv Iulii. Ora questo Sinodo, conta 8 vescovi e diverse parrocchie in Europa e Canada ed è al servizio della Diaspora abbandonata. Il Patriarcato di Kiev (quando ancora esisteva), nel 1997 chiuse le relazioni con il solo Metropolita Evlogij, ma si scordò di Sciogliere il Sinodo Occidentale e di riconoscere, come vogliono i Santi Canoni, il Sinodo autonomo che rimase canonico e senza alcun motivo abbandonato a se stesso. In ogni caso i Sacri canoni non si esprimono sulla possibilità di una Chiesa Madre di ritirare un Tomos di autonomia o di autocefalia. Secondo le Leggi Canoniche, quando un Metropolita viene escluso dal Santo Sinodo, la Presidenza passa al gerarca più anziano all’interno del Sinodo (cioè al Metropolita Basilio, mentre l’Ex Metropolita perde ogni diritto di eleggere e consacrare vescovi a nome della Chiesa. Quindi questo diritto rimasto ai Vescovi rimasti, cioè a Vladyka Basilio (ora deceduto) e a Sua Eminenza il Metropolita Volodymir di San Giulio. Detto questo, nessun Sinodo di Milano o Metropolia di Aquileia, ha alcuna attinenza con la Metropolia Autonoma dell’Europa Occidentale e del Canada.
Non essendo mai stato sciolto canonicamente, oggi l’Arcidiocesi Ucraina Ortodossa dell’Europa Occidentale e del Canada è più viva che mai grazie alla protezione della Madre di Dio e alle preghiere del Patriarca Volodimir Romaniuk, con il Metropolita Vassilij e con il Metropolita Volodymir di San Giulio, che sono i 2 vescovi rimasti nell’antico Santo Sinodo del Patriarca Volodimir Romaniuk. Questi 2 vescovi non furono mai ufficialmente condannati e la Chiesa non fu mai sciolta. Questa è una grazia di Dio ed è l’ironia della sorte. La dimenticanza del Patriarcato di Kiev ha permesso la sopravvivenza della diaspora. La Chiesa Ortodossa Ucraina in Diaspora vive nell’Arcidiocesi dell’Europa Occidentale e del Canada, con le sue Eparchie, Monasteri e parrocchie.
Il Patriarcato Ecumenico ha fornito l’autocefalia alla Chiesa Ortodossa in Ucraina e ha mantenuto dei toni leggermente aggressivi nei confronti della diaspora. L’Arcidiocesi Ucraina Ortodossa dell’Europa Occidentale e del Canada non vuole giudicare i propositi del Patriarcato Ecumenico, ma il dato di fatto consiste che il Patriarcato ecumenico non si è mai espresso sui vescovi (Vasilij e Volodimir), anche se questi ultimi tentarono di colloquiare con la Grande Chiesa. Dopo tentativi ignorati di avvicinamento, con in cuore il dialogo, la Chiesa Ucraina Autonoma dell’Europa Occidentale e del Canada, continua a fornire il proprio servizio nella fede ortodossa seguendo il mandato del Santo Patriarca di Kiev Volodimir Romaniuk.
Il y a près de 30 ans, en décembre 1993, Sa Sainteté le Patriarche Volodymir Romaniuk a créé le Saint-Synode de l’Église orthodoxe ukrainienne d’Europe occidentale et du Canada, qui était et est actuellement au service de la diaspora ukrainienne. Quelqu’un confond le Synode de Milan avec l’archidiocèse orthodoxe ukrainien d’Europe occidentale et du Canada, mais après le 20 février 1997, ce sont 2 réalités complètement différentes. Le Synode de Milan et Aquilée a été créé par le métropolite Evlogij après la rupture avec le Patriarcat de Kiev le 20 février 1997, tandis que l’archidiocèse orthodoxe ukrainien d’Europe occidentale et du Canada a continué à survivre sans interruption à partir de 1993 (décembre) avec ses 2 évêques qui sont restés vivants et oubliés par le patriarche Filarete : le métropolite Vassilij et le métropolite Volodymir de Saint Jules. Or ce Synode compte 8 évêques et plusieurs paroisses en Europe et au Canada et est au service de la diaspora abandonnée. Le Patriarcat de Kiev (quand il existait encore), en 1997 a fermé des relations avec seul le Métropolite Evlogy, mais a oublié de dissoudre le Synode occidental et de reconnaître, comme le veulent les Saints Canons.
N’ayant jamais été dissous canoniquement, l’Archidiocèse Orthodoxe Ukrainien d’Europe occidentale et du Canada est aujourd’hui plus vivant que jamais grâce à la protection de la Mère de Dieu et aux prières du patriarche Volodimir Romaniuk, du métropolite Vassilij et du métropolite Volodymir de Saint Jules, qui sont les 2 évêques de l’ancien Saint-Synode du Patriarche Volodimir Romaniuk. Ces 2 évêques n’ont jamais été officiellement condamnés et l’Église n’a jamais été dissoute. C’est une grâce de Dieu et c’est l’ironie du destin. L’oubli du Patriarcat de Kiev a permis la survie de la diaspora. L’Église orthodoxe ukrainienne en diaspora vit dans l’archidiocèse d’Europe occidentale et du Canada, avec ses éparchies, monastères et paroisses.
Le Patriarcat œcuménique a fourni l’autocéphalie à l’Église orthodoxe en Ukraine et a maintenu un ton légèrement agressif envers la diaspora. L’archidiocèse orthodoxe ukrainien d’Europe occidentale et du Canada ne veut pas juger les intentions du Patriarcat œcuménique, mais le fait est que le Patriarcat œcuménique ne s’est jamais exprimé sur les évêques (Vasily et Volodimir), même si ces derniers ont tenté de converser avec la Grande Église. Après des tentatives ignorées de rapprochement, ayant le dialogue à cœur, l’Église autonome ukrainienne d’Europe occidentale et du Canada continue d’offrir son service dans la foi orthodoxe suite au mandat du Saint Patriarche de Kiev Volodimir Romaniuk.
Святійший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України
Архієпископ Вігілії Парижа
Володимир єпископ СВЯТИЙ ЮЛІЙ
Єпархія створена в 1995 році під юрисдикцію Української Православної Церкви – Київського патріархату
Oстрів Святий Юлій Єпархія, було створено на базі Київського патріархату в 1 грудня 1995 року, і Владика володимир був першим єпископом освятити в Західній Європі під омофором Святішого Патріарха Філарета.
20 лютого 1997 – Київського патріархату засуджує дії Його Високопреосвященства, єпископа Мілана, і, нарешті, зняти автономний статус Мілані. (Постанова від 20 лютого 1997 року (опубліковано в Журнали засідання Священного Синоду 20 лютого 1997 р. – номер 4/1997) – Єпископи Західної Європи, звільняються від будь-якої держави слухняності Мілані і безпосередньо залежать від Святійшого Патріарха Філарета. Патріарх Філарет, нарешті скасував указ автономії і скасував євхаристійного спілкування з митрополита Євлогія.
Кожен документ або рішення так званого Синоду Мілані, відповідно до розуму Київського патріархату не канонічно діє, так як це було зроблено поза законного спілкування з Київського патріархату. Все єпископи, які були освячені так званого Синоду Мілані після 20 лютого вони вважаються анти-канонічної і не визнається Київського патріархату.
Aрхієпископ Володимир
Владика Володимир народився в Мілані в 1962 році археолог по фон, вивчивши Історія античності, археології, візантійської історії та історії Церкви. Він написав свою дисертацію в візантійському каноні і цивільного права в Інституті історії Візантії (Dafist) в престижному італійському університеті. Коли він був молодий хлопчик, він був частиною Руської Православної Церкви – Московського Патріархату.
У 1988 році перейшов у юрисдикцію Українська Православна Церква в США, під юрисдикцією Блаженнішого Мстислава, який пізніше став першим Патріархом Києві.
У 1992 році перейшов у юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Він був пострижений rasophore монаха в 1984 році, ніж лектора, іподиякона – пізніше в 1985 році був висвячений у сан диякона та священика, як ієромонах, згодом в 1992 році він став ігуменом під Український Православної Церкви Київського патріархату, в 1993 Kathegumen і в 1995 році архімандрита.
Патріарх Володимира у Франції (1994) з архієпископа ВІГІЛІЙ, митрополита Парижі
Aрхімандрит Володимир (нині архієпископ Володимир) брав участь як делегат на Синоду в жовтні 1995 року з виборів Святішого Патріарха Філарета. Після 1 місяця архімандрит Володимир він був висвячений в єпископа Святий Юлій.
Святійший Патріарх Філарет з Митрополит Євлогій Мілана, Василь Остії і ВИГИЛІЙ Парижа. Ці три єпископи хіротонізований на єпископа мене в 1995 році. Це сталося відразу після того як ми повернулися з Києв в Італії. У Києві ми брали участь у виборах Святійшого Патріарха Філарета (жовтень 1995).
Жовтень 1995 – інтронізації Святішого Патріарха Філарета
19 грудня 1995 р. – рукоположений у єпископа Святіший Юлій. Архієрейської хіротонії єпископа Володимир під юрисдикцією Святого Української Православної Церкви – Київського патріархату.
13 травня 1996 – Владика Володимир стати Святіший Юлій і Генуї.
1996 року він став єпископом Святіший Юлій і Генуї.
12 травня 1996 р. – Єпископ Владика Володимир, освятив митрополит Мішель Ларош. – Владика Володимир (Українська Православна Церква Київський Патріархат) – архієрейської хіротонії митрополита Мішель (Митрополит Паризький Михаїл Лярош) – Владика Володимир (один з трьох освячує єпископів) у співслужінні Божественну літургію з єпископом Михаїл єпископ Ліонський.
13 травня 1996 – Владика Володимир він призначений вікарій єпархії Мілан – Київського патріархату (документ підписаний всіма Священного Синоду). Єпископ Володимир буде останній єпископ вікарій право під омофором Святішого Патріарха Філарета.
1996 – Освячення в єпископи Преосвященного єпископа єпископа Егіна Avxentios, майбутнього архієпископа Грецької Православної Церкви. На освяченні були присутні Преосвященний єпископ Мішель Ліоні і Преосвященнішого єпископа Генуї Володимир.
20 лютого 1997 – Київського патріархату засуджує дії Його Високопреосвященства, єпископа Мілана, і, нарешті, зняти автономний статус Мілані. (Журнали засідання Священного Синоду 20 лютого 1997 р.) – Єпископи Західної Європи, звільняються від будь-якої держави слухняності Мілані і безпосередньо залежать від Святійшого Патріарха Філарета.
Кожен документ або рішення так званого Синоду Мілані, відповідно до розуму Київського патріархату не канонічно діє, так як це було зроблено поза законного спілкування з Київського патріархату. Все єпископи, які були освячені так званого Синоду Мілані після 20 лютого вони вважаються анти-канонічної і не визнається Київського патріархату.
Mi piace:
Mi piace Caricamento...
АВТОНОМНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ І КАНАДИ - 1993 УПЦ КП-Медіоланського i Святоюлінського Епархiя 
